2800 кілометрів пішого переходу за 92 дні. Температура до мінус 40°С. Снігові бурі швидкістю до 150 кілометрів за годину. Те, що сер Ернест Шеклтон, який під час своєї спроби перетнути Антарктиду зазнав невдачі, назвав «останньою можливою сухопутною подорожжю на цій планеті», Арвед Фукс та Райнгольд Месснер втілили в життя з 13.11.1989 р. по 12.02.1990 р. Це було перетинання антарктичного континенту через гори Тіль до Південного полюса і звідти до затоки Мак-Мердо на морі Росса тим шляхом, де проходила експедиція Роберта Ф. Скотта, яка так трагічно закінчилась. Хоча він дістався Південного полюса після Руаля Амундсена, однак усі учасники експедиції загинули на зворотному шляху. Щодо Райнгольда Месснера, то про завоювання в класичному географічному розумінні не йшлося. Він шукав пригоду, досвід перебування в безмежній широчині простору, самотність у нескінченності, де немає нічого підвладного людині та де стираються межі між такими поняттями, як рай і пекло.