Казки класика вітчизняної літератури, одного з найбільших поетів ХХ століття Володимира Свідзінського друкувалися в часописах ще в 1930-ті роки, а відтак на довгі десятиліття були несправедливо забуті разом зі своїм автором. Лише в останні роки український читач наново відкриває для себе дивовижний казковий світ поезії цього «тихого генія».

Сюжети одних його казок – «Сопілка», «Чудесна тростка» – знайомі всім нам, і навіть годі сказати, коли ми їх уперше почули. Інша – «Кий» – нагадує одразу кілька здавна знайомих казок, та водночас не повторює жодної з них. Натомість ще інші – «Нанана Боселе», «Сонцева помста» – вражають своєю екзотичністю, хоча водночас також мають карб тисячолітньої традиції казкотворчості. Втім, у переказі незрівнянного майстра слова всі вони набувають первозданної свіжості, ніби їх торкнулася «чудесна тростка» чарівника.