Дмитро Лазуткін – автор книжок поезій «Дахи» (2003), «Солодощі для плазунів» (2005), «Паприка грез» (2006), «набиті травою священні корови» (2006), «Бензин» (2008).
У новій поетичній збірці «Добрі пісні про поганих дівчат» багато слів про кохання, багато пауз про кохання і багато кохання як такого. За словами автора, ця книжка – найдоросліша і найбільш зріла з усіх його збірок. Багато віршів тяжіють до класичної форми. Їх можна легко покласти на музику. Усі вони добрі – без прихованих образ та шкодувань за тим, що не відбулося.
Дмитро Лазуткін – автор книжок поезій «Дахи» (2003), «Солодощі для плазунів» (2005), «Паприка грез» (2006), «набиті травою священні корови» (2006), «Бензин» (2008).
У новій поетичній збірці «Добрі пісні про поганих дівчат» багато слів про кохання, багато пауз про кохання і багато кохання як такого. За словами автора, ця книжка – найдоросліша і найбільш зріла з усіх його збірок. Багато віршів тяжіють до класичної форми. Їх можна легко покласти на музику. Усі вони добрі – без прихованих образ та шкодувань за тим, що не відбулося.
Дмитро Лазуткін – автор книжок поезій «Дахи» (2003), «Солодощі для плазунів» (2005), «Паприка грез» (2006), «набиті травою священні корови» (2006), «Бензин» (2008).
У новій поетичній збірці «Добрі пісні про поганих дівчат» багато слів про кохання, багато пауз про кохання і багато кохання як такого. За словами автора, ця книжка – найдоросліша і найбільш зріла з усіх його збірок. Багато віршів тяжіють до класичної форми. Їх можна легко покласти на музику. Усі вони добрі – без прихованих образ та шкодувань за тим, що не відбулося.