У своїй новій книжці відома польська дослідниця історіографії Ева Доманська простежує розвиток теорії знання про минуле від середини ХХ до початку ХХІ століття на тлі загальних змін у західній гуманітаристиці. Авторка не лише критично аналізує постмодерністський виклик історіописанню, але і розглядає становище історіографії після постмодернізму, простежуючи формування нової постгуманітарної парадигми в гуманітаристиці та соціальних науках. Звертаючи увагу на кризовий стан сучасної історіографії, пов’язаний із неспіввимірністю результатів досліджень із дійсністю, що змінюється, та суспільними очікуваннями, Доманська пропонує власний рецепт виходу з цієї ситуації: концепцію практичної методології, яка покликана повернути історії її традиційну привілейовану позицію в гуманітаристиці. Для істориків, культурологів, антропологів, літературознавців, соціологів, політологів, а також усіх, хто цікавиться змінами у сучасній гуманітаристиці.
У своїй новій книжці відома польська дослідниця історіографії Ева Доманська простежує розвиток теорії знання про минуле від середини ХХ до початку ХХІ століття на тлі загальних змін у західній гуманітаристиці. Авторка не лише критично аналізує постмодерністський виклик історіописанню, але і розглядає становище історіографії після постмодернізму, простежуючи формування нової постгуманітарної парадигми в гуманітаристиці та соціальних науках. Звертаючи увагу на кризовий стан сучасної історіографії, пов’язаний із неспіввимірністю результатів досліджень із дійсністю, що змінюється, та суспільними очікуваннями, Доманська пропонує власний рецепт виходу з цієї ситуації: концепцію практичної методології, яка покликана повернути історії її традиційну привілейовану позицію в гуманітаристиці. Для істориків, культурологів, антропологів, літературознавців, соціологів, політологів, а також усіх, хто цікавиться змінами у сучасній гуманітаристиці.
У своїй новій книжці відома польська дослідниця історіографії Ева Доманська простежує розвиток теорії знання про минуле від середини ХХ до початку ХХІ століття на тлі загальних змін у західній гуманітаристиці. Авторка не лише критично аналізує постмодерністський виклик історіописанню, але і розглядає становище історіографії після постмодернізму, простежуючи формування нової постгуманітарної парадигми в гуманітаристиці та соціальних науках. Звертаючи увагу на кризовий стан сучасної історіографії, пов’язаний із неспіввимірністю результатів досліджень із дійсністю, що змінюється, та суспільними очікуваннями, Доманська пропонує власний рецепт виходу з цієї ситуації: концепцію практичної методології, яка покликана повернути історії її традиційну привілейовану позицію в гуманітаристиці. Для істориків, культурологів, антропологів, літературознавців, соціологів, політологів, а також усіх, хто цікавиться змінами у сучасній гуманітаристиці.