Дитиною Аня прийняла перше самостійне рішення – стати гімнасткою, як і мама. Тоді навіть батьки до нього особливо не прислухалися – сказано, мала ще, не розуміє, як важко доводиться професійним спортсменам. Але зовсім скоро саме мама стала першим тренером Ані Безсонової, а потім віддала доньку під опіку славетної Ірини Дерюгіної, з якою юна гімнастка вчилася долати всі перешкоди і прийшла до перших серйозих спортивних перемог.

Згодом, у Пекіні, дівчина здобула свою першу олімпійську нагороду, відтак був титул абсолютного чемпіона світу з художньої гімнастики, а за ним – нові тренування, нові вправи й нові чемпіонати. Бо чемпіонам відпочивати не можна – якщо хочеш іти далі…