Чорна кров
Чорна кров
Іти до кінця в життєвому виборі чи здатися на компроміс? Погодитися з обивательщиною чи виступити проти сірого повсякдення? Такі питання стоять перед героєм роману Луї Ґію «Чорна кров», сюжет якого розгортається на тлі Першої світової війни і подій російської революції. Який же шлях обрав скромний викладач філософії в провінційному ліцеї?
Його рішення видається і трагічним, і незвичайним…
Луї Ґію (1899 – 1980 рр.) – один із найвидатніших французьких письменників ХХ сторіччя, а роман «Чорна кров» увійшов до найкращих європейських романів і перекладений багатьма мовами світу. У Ґію не було нічого спільного з модними паризькими літераторами. Він був дуже скромним та вільним від зарозумілого філософствування. В роки окупації Франції нацистами в будинку Ґію була явка підпільників з Руху Опору.
У 1936 році разом із А. Жідом відвідавши СРСР, Луї Ґію відмовляється писати спогади «Повернення з СРСР». Натомість 1942 року видає книжку «Хліб мрій», за яку отримує премію «Популіст», а у 1949 році за книжку «Гра в пасьянс» – нагороджується престижною премією «Ренодо». Також Луї Ґію був лауреатом Великої національної премії з літератури, Великої премії Французької академії тощо.
Іти до кінця в життєвому виборі чи здатися на компроміс? Погодитися з обивательщиною чи виступити проти сірого повсякдення? Такі питання стоять перед героєм роману Луї Ґію «Чорна кров», сюжет якого розгортається на тлі Першої світової війни і подій російської революції. Який же шлях обрав скромний викладач філософії в провінційному ліцеї?
Його рішення видається і трагічним, і незвичайним…
Луї Ґію (1899 – 1980 рр.) – один із найвидатніших французьких письменників ХХ сторіччя, а роман «Чорна кров» увійшов до найкращих європейських романів і перекладений багатьма мовами світу. У Ґію не було нічого спільного з модними паризькими літераторами. Він був дуже скромним та вільним від зарозумілого філософствування. В роки окупації Франції нацистами в будинку Ґію була явка підпільників з Руху Опору.
У 1936 році разом із А. Жідом відвідавши СРСР, Луї Ґію відмовляється писати спогади «Повернення з СРСР». Натомість 1942 року видає книжку «Хліб мрій», за яку отримує премію «Популіст», а у 1949 році за книжку «Гра в пасьянс» – нагороджується престижною премією «Ренодо». Також Луї Ґію був лауреатом Великої національної премії з літератури, Великої премії Французької академії тощо.
Іти до кінця в життєвому виборі чи здатися на компроміс? Погодитися з обивательщиною чи виступити проти сірого повсякдення? Такі питання стоять перед героєм роману Луї Ґію «Чорна кров», сюжет якого розгортається на тлі Першої світової війни і подій російської революції. Який же шлях обрав скромний викладач філософії в провінційному ліцеї?
Його рішення видається і трагічним, і незвичайним…
Луї Ґію (1899 – 1980 рр.) – один із найвидатніших французьких письменників ХХ сторіччя, а роман «Чорна кров» увійшов до найкращих європейських романів і перекладений багатьма мовами світу. У Ґію не було нічого спільного з модними паризькими літераторами. Він був дуже скромним та вільним від зарозумілого філософствування. В роки окупації Франції нацистами в будинку Ґію була явка підпільників з Руху Опору.
У 1936 році разом із А. Жідом відвідавши СРСР, Луї Ґію відмовляється писати спогади «Повернення з СРСР». Натомість 1942 року видає книжку «Хліб мрій», за яку отримує премію «Популіст», а у 1949 році за книжку «Гра в пасьянс» – нагороджується престижною премією «Ренодо». Також Луї Ґію був лауреатом Великої національної премії з літератури, Великої премії Французької академії тощо.
