На сцені людського буття, перед похмурими кулісами бомбардування Сербії силами НАТО у 1999 році, розгортається незвичайна, хвилююча життєва історія Владана Мітіча Татули. Він прагне здобути прихильність дівчини, в яку закоханий і яка носить ім’я матері усіх демонів — Ліліт, говорить про мистецтво з дивакуватим хіпі на ім’я Джизус і має друзів Михайла та Гаврила, котрі живуть в Амстердамі й повсякчас опікуються його життям. Роман «Чотири стіни і місто» можна вважати цілковито вільною інтерпретацією старозавітної оповіді про Йова, в новому урбаністичному контексті ХХІ сторіччя, де головним героєм є художник – автор коміксів, принагідний дилер легких наркотиків і чоловік із потужною сексуальною енергією. Гіркий і солодкий, емоційний і дотепний, стрімкий і звабливий, цей роман є однією з тих книжок, котрі якоюсь дивовижною силою поглинають і не дають перевести подих до самого кінця. За словами самого автора, роман «Чотири стіни і місто» є нічим іншим, як ложкою сяючої юшки у пітьмі небуття довкола нас.