Поема Вергілія «Енеїда» пов’язана з гомерівським епосом і була створена з орієнтаціями на нього. В перших шести піснях вона сюжетно наслідує «Одіссею», тут розповідається про мандри енея із Трої в Італію, в наступних шести — «Іліаду», тут йдеться про війну й заснування Рима. Проте «Енеїда» є твором з іншою ідейною парадигмою і поетикою. Це вже не народний героїчний епос, а класицистична епопея, в основу якої закладена державно-політична ідеологема — прославлення Римської держави. Та поема відзначається високими художніми якостями, що забезпечило їй виняткове місце в історії європейської літератури, протягом віків вона служила незмінною моделлю класичної епопеї, яка вважалася найвищим літературним жанром. Незвичайний пієтет до цього твору викликав також спокусу його зниженого «перелицювання», звідси його численні травестії, аж до «Енеїди» І. Котляревського.