Таїнство приготування страв, особливо ритуальних, на Різдво, Великдень чи на Тризну, ніколи не було просто приготуванням їжі. Воно завжди супроводжувалося не лише давніми, вже майже не зрозумілими ритуалами, але й певним серпанком таїнства. У кухні починалося діятися щось, що годі було віднести до справ буденних. Навіть просте розчинення тіста творило у домі неповторну атмосферу дива, що поставало перед нами. Домашні переповнювалися повагою до дива і поважності того, що відбувалося.

73-є число журналу «Ї» Тараса Возняка, що щойно вийшло у світ, власне хоче показати феномен галицької регіональної кухні, його генеалогію, філософію і мітологію у загальноєвропейському культурному контексті. Автори – Тарас Прохасько, Натала Хобзей, Юрко Винничук, Богдан Волошин, Ольга Вербинець, Ігор Лильо та інші – бачимо кухню не тільки як набір рецептів, а як елемент культури, як стиль життя, як те особливе, що відрізняє наш реґіон від інших. Але так само і як те, що єднає нас з сусідніми і не тільки, реґіонами Європи.