Історико-культурний розвиток населення межиріччя Верхнього Сірету та Середнього Дністра в Х - ХІV ст.Частина 1
Історико-культурний розвиток населення межиріччя Верхнього Сірету та Середнього Дністра в Х - ХІV ст.Частина 1
Історико-культурний розвиток населення межиріччя Верхнього Сірету та Середнього Дністра в Х - ХІV ст Поселення. Частина 1
Вона присвячена одній з важливих проблем вітчизняної історичної науки, а саме обґрунтованій соціально-історичній інтерпретації досліджуваних пам'яток, через які можна реконструювати певні закономірності історичного розвитку в далекому минулому. При цьому всебічне вивчення історії Давньої Русі в цілому залежить від поглибленого дослідження регіонів, які входили до її складу. Один із них - територія середньої течії Дністра та Верхнього Сірету. Вона протягом X - XIV ст. як південна порубіжна зона Давньоруської держави, а згодом Галицько-Волинського князівства відігравала вагому роль. Але історичні події, які відбувалися на зазначених теренах, слабо висвітлені в писемних джерелах, тому важливе значення набувають матеріали археологічних розкопок. Науковцями нагромаджений значний досвід у вивченні поселень, різних за своїм статусом. Але разом із тим, постають питання, які потребують поглибленого дослідження таких соціальних феноменів, як відкриті поселення, укріплені городища та давньоруські міста. Розглядаючи ці категорії археологічних пам'яток, можна відповісти на ряд кардинальних питань історичного розвитку населення як окремих історико-географічних регіонів, так і економічної історії феодалізму Давньоруської держави в цілому.
Історико-культурний розвиток населення межиріччя Верхнього Сірету та Середнього Дністра в Х - ХІV ст Поселення. Частина 1
Вона присвячена одній з важливих проблем вітчизняної історичної науки, а саме обґрунтованій соціально-історичній інтерпретації досліджуваних пам'яток, через які можна реконструювати певні закономірності історичного розвитку в далекому минулому. При цьому всебічне вивчення історії Давньої Русі в цілому залежить від поглибленого дослідження регіонів, які входили до її складу. Один із них - територія середньої течії Дністра та Верхнього Сірету. Вона протягом X - XIV ст. як південна порубіжна зона Давньоруської держави, а згодом Галицько-Волинського князівства відігравала вагому роль. Але історичні події, які відбувалися на зазначених теренах, слабо висвітлені в писемних джерелах, тому важливе значення набувають матеріали археологічних розкопок. Науковцями нагромаджений значний досвід у вивченні поселень, різних за своїм статусом. Але разом із тим, постають питання, які потребують поглибленого дослідження таких соціальних феноменів, як відкриті поселення, укріплені городища та давньоруські міста. Розглядаючи ці категорії археологічних пам'яток, можна відповісти на ряд кардинальних питань історичного розвитку населення як окремих історико-географічних регіонів, так і економічної історії феодалізму Давньоруської держави в цілому.
Історико-культурний розвиток населення межиріччя Верхнього Сірету та Середнього Дністра в Х - ХІV ст Поселення. Частина 1
Вона присвячена одній з важливих проблем вітчизняної історичної науки, а саме обґрунтованій соціально-історичній інтерпретації досліджуваних пам'яток, через які можна реконструювати певні закономірності історичного розвитку в далекому минулому. При цьому всебічне вивчення історії Давньої Русі в цілому залежить від поглибленого дослідження регіонів, які входили до її складу. Один із них - територія середньої течії Дністра та Верхнього Сірету. Вона протягом X - XIV ст. як південна порубіжна зона Давньоруської держави, а згодом Галицько-Волинського князівства відігравала вагому роль. Але історичні події, які відбувалися на зазначених теренах, слабо висвітлені в писемних джерелах, тому важливе значення набувають матеріали археологічних розкопок. Науковцями нагромаджений значний досвід у вивченні поселень, різних за своїм статусом. Але разом із тим, постають питання, які потребують поглибленого дослідження таких соціальних феноменів, як відкриті поселення, укріплені городища та давньоруські міста. Розглядаючи ці категорії археологічних пам'яток, можна відповісти на ряд кардинальних питань історичного розвитку населення як окремих історико-географічних регіонів, так і економічної історії феодалізму Давньоруської держави в цілому.
