Кирило Осьмак (1890–1960) – голова Української Головної Визвольної Ради (УГВР), знакова постать у нашій новітній історії, хоч і недостатньо знана (один із болючих парадоксів нашого «хронічно недорозвиненого», за І. Лисяком-Рудницьким, суспільства!) серед українського загалу. Лише після здобуття незалежності завдяки доступу до табуйованої, спаплюженої інформації його ім’я посіло гідне місце у свідомості сучасного українця. Як видатного діяча, гідного репрезентанта активного українства, здатного і готового в умовах несвободи чинити опір колоніальному тискові й гнітові тоталітаризму.
Кирило Осьмак (1890–1960) – голова Української Головної Визвольної Ради (УГВР), знакова постать у нашій новітній історії, хоч і недостатньо знана (один із болючих парадоксів нашого «хронічно недорозвиненого», за І. Лисяком-Рудницьким, суспільства!) серед українського загалу. Лише після здобуття незалежності завдяки доступу до табуйованої, спаплюженої інформації його ім’я посіло гідне місце у свідомості сучасного українця. Як видатного діяча, гідного репрезентанта активного українства, здатного і готового в умовах несвободи чинити опір колоніальному тискові й гнітові тоталітаризму.
Кирило Осьмак (1890–1960) – голова Української Головної Визвольної Ради (УГВР), знакова постать у нашій новітній історії, хоч і недостатньо знана (один із болючих парадоксів нашого «хронічно недорозвиненого», за І. Лисяком-Рудницьким, суспільства!) серед українського загалу. Лише після здобуття незалежності завдяки доступу до табуйованої, спаплюженої інформації його ім’я посіло гідне місце у свідомості сучасного українця. Як видатного діяча, гідного репрезентанта активного українства, здатного і готового в умовах несвободи чинити опір колоніальному тискові й гнітові тоталітаризму.