«Усе могло би скластися інакше, якби в мене був тато. Мама тоді могла б із ним порадитися. Порадилася б – і не віддала мене вчитися до Тетяни Володимирівни. Тетяна Володимирівна не сказала б: «Встати! Руки за голову!» Дідуся б це не нажахало, і він не наполіг би на тому, щоб перевести мене в іншу школу. І я не потрапила б у клас до Марсем. Це Марсем розповіла нам про янголів – про те, що вони повинні відпочивати. Відтоді минуло багато років. Але коли зі мною щось трапляється – погане чи добре, – я про це згадую…»

Та перш ніж Марсем розповіла про янголів, у житті Аліни було чимало подій: В. Г. почав приходити в гості, принци здійснили подвиг, у клас прийшов новий учень, а з шафок позникали магніти…

Повість письменниці та педагога Марини Аромштам «Коли відпочивають янголи» удостоєна високих літературних відзнак. У Росії, на батьківщині автора, книжка здобула Велику премію Національної дитячої літературної премії «Заповітна мрія», до того ж, перше місце їй присудило саме дитяче журі. А у Європі вона стала однією з «Білих ворон–2011».