Книга є зразком середньовічного коментування античних текстів. Автор не полемізує з Арістотелем, не висловлює власних міркувань щодо його положень, а лише докладно пояснює кожне Арістотелеве твердження, суворо дотримуючись принципів логічної побудови висловлювань. Твір цікавий як факт популяризації арістотелівської філософії, її домінування в епоху Середньовіччя, а також як матеріал для вивчення розвитку логіки та схоластичної філософії.