Кажуть, колись давно жила собі принцеса у підземному царстві, де не буває ні обману, ні болю. І мріяла вона побачити людський світ. Отож одного дня принцеса втекла від варти і піднялася у наш світ.
Невдовзі сонце спалило всі її спогади, і принцеса забула, хто вона та звідки. Вона блукала землею, страждаючи від холоду, болю та хвороб.
Аж поки врешті померла. Її батько, король, не облишив пошуків. Бо він знав, що душа Моанни безсмертна, і сподівався, що одного дня вона повернеться додому. В іншому тілі, в інший час. Може, навіть в іншому місці. Він чекатиме…
Кажуть, колись давно жила собі принцеса у підземному царстві, де не буває ні обману, ні болю. І мріяла вона побачити людський світ. Отож одного дня принцеса втекла від варти і піднялася у наш світ.
Невдовзі сонце спалило всі її спогади, і принцеса забула, хто вона та звідки. Вона блукала землею, страждаючи від холоду, болю та хвороб.
Аж поки врешті померла. Її батько, король, не облишив пошуків. Бо він знав, що душа Моанни безсмертна, і сподівався, що одного дня вона повернеться додому. В іншому тілі, в інший час. Може, навіть в іншому місці. Він чекатиме…
Кажуть, колись давно жила собі принцеса у підземному царстві, де не буває ні обману, ні болю. І мріяла вона побачити людський світ. Отож одного дня принцеса втекла від варти і піднялася у наш світ.
Невдовзі сонце спалило всі її спогади, і принцеса забула, хто вона та звідки. Вона блукала землею, страждаючи від холоду, болю та хвороб.
Аж поки врешті померла. Її батько, король, не облишив пошуків. Бо він знав, що душа Моанни безсмертна, і сподівався, що одного дня вона повернеться додому. В іншому тілі, в інший час. Може, навіть в іншому місці. Він чекатиме…