Іван Сокульський, відомий поет-шістдесятник, дисидент та правозахисник, знаний в Україні збірками "Владар каменю“ та “Означення волі”, у своїх вперше оприлюднених листах виявляє всю силу рідкісного обдарування поета лірико-філософського складу, глибокого й чистого поетичного голосу. Саме екстремальність ситуації, умови герцю поета й “системи”, ізоляція, коли єдиною можливою формою самовиразу лишалося родинне листування, викликали граничну сконцентрованість творчого зосередження, гостроту та ясність погляду, відсікли все другорядне й миттєве, зберігаючи лише непересічність цінностей буття та духу, ще раз доводячи – поезія не тільки вид мистецтва, але насамперед єдиний спосіб життя та мислення, не даремно споріднений з молитвою.