Що таке «Лук’янівка»? Поза тим, що це назва цього твору, так у народі називають київську в’язницю. Підсвідомо шукаючи в усьому тотожності й побачивши книжку з такою назвою, мимоволі починаєш асоціювати її з яким-небудь «Бандитським Петербургом», але я одразу хочу застерегти потенційного нечитача від самоошуканства, повідомивши його, що книжка ця не про те. Коли говорити спрощено, то «Лук’янівка» – це розповідь про молодого інтелектуала, котрого кидають за ґрати за сфабрикованим звинуваченням. Це екзистенційна історія одного існування на тлі малого чорного квадрату лук’янівської в’язниці і, ширше, – великого квадрату загальноукраїнської тюрми. Опинившись у ситуації «нежиття» між «нелюдьми», людина не тільки не втрачає людської гідності, а навпаки – все людське у ній з неймовірною силою загострюється. Йдучи слідом за головними героями, ми якоїсь миті розуміємо, що зайшли у пекло. Але невдовзі зі здивуванням відзначаємо, що це чи не єдине на сьогодні безпечне місце. За цими стінами – та ж сама тюрма. Вона поширюється на все місто, на всіх людей, на всю країну: створена людиною, вона стала головним її набутком.