Всесвітньо відомому вченому-філологу Петрові Васильовичу Одарченку, який народився в с. Римарівці Гадяцького району на Полтавщині, 20 серпня 2003 р. виповнилося сто років. У статтях, що ввійшли до цього ювілейного збірника, П. Одарченко оглядає свій нелегкий життєвий та творчий шлях («Автобіографія»), розповідає про навчання та працю в Ніжинському інституті народної освіти в 1923—29 рр., про період заслання («Українізація в Казахстані»), поневіряння дорогами Другої світової війни, про діяльність у США.
В книжці вміщено листування, зокрема із родичами та земляками, промова Григорія Костюка з нагоди 90-річчя Петра Одарченка, а також ґрунтовні статті різних дослідників (Олександра Астаф’єва, Миколи Вірного та ін.), в яких мовиться про невтомну всебічну діяльність Ювіляра, передусім наукові дослідження творчості Тараса Шевченка та Лесі Українки.
Всесвітньо відомому вченому-філологу Петрові Васильовичу Одарченку, який народився в с. Римарівці Гадяцького району на Полтавщині, 20 серпня 2003 р. виповнилося сто років. У статтях, що ввійшли до цього ювілейного збірника, П. Одарченко оглядає свій нелегкий життєвий та творчий шлях («Автобіографія»), розповідає про навчання та працю в Ніжинському інституті народної освіти в 1923—29 рр., про період заслання («Українізація в Казахстані»), поневіряння дорогами Другої світової війни, про діяльність у США.
В книжці вміщено листування, зокрема із родичами та земляками, промова Григорія Костюка з нагоди 90-річчя Петра Одарченка, а також ґрунтовні статті різних дослідників (Олександра Астаф’єва, Миколи Вірного та ін.), в яких мовиться про невтомну всебічну діяльність Ювіляра, передусім наукові дослідження творчості Тараса Шевченка та Лесі Українки.
Всесвітньо відомому вченому-філологу Петрові Васильовичу Одарченку, який народився в с. Римарівці Гадяцького району на Полтавщині, 20 серпня 2003 р. виповнилося сто років. У статтях, що ввійшли до цього ювілейного збірника, П. Одарченко оглядає свій нелегкий життєвий та творчий шлях («Автобіографія»), розповідає про навчання та працю в Ніжинському інституті народної освіти в 1923—29 рр., про період заслання («Українізація в Казахстані»), поневіряння дорогами Другої світової війни, про діяльність у США.
В книжці вміщено листування, зокрема із родичами та земляками, промова Григорія Костюка з нагоди 90-річчя Петра Одарченка, а також ґрунтовні статті різних дослідників (Олександра Астаф’єва, Миколи Вірного та ін.), в яких мовиться про невтомну всебічну діяльність Ювіляра, передусім наукові дослідження творчості Тараса Шевченка та Лесі Українки.