Музичний фольклор
Музичний фольклор
Фольклорне видання – річ нині рідкісна. Чи не тому, що багато грішників, серед яких, між іншим, є й чимало фахових філологів, гадають, ніби фольклор помер, ніби його цілком заступили шароварно-вареничний кітч та естрадна ерзац-культура. Ці грішники, певно, спираючись на свій мізерний досвід (фольклорну практику на першому курсі), переконані, що робота фольклориста з польових умов перемістилася нині в запилюжений архів, який із часом стане її склепом… Мої цим грішним душам співчуття. Бо ж книжка Антоніни Сторожук «Музичний фольклор Східного Поділля» цілковито спростовує їхні погляди.
Об’єктом уваги фольклористів (як фахівців, так і аматорів) Східне Поділля було здавна. Проте окремих присвячених йому видань надзвичайно мало. Найвідоміші з них – «Пісні Явдохи Зуїхи в записах Гната Танцюри» (1965) та «Пісні Поділля» (1976). Фольклорист-аматор, учитель Гнат Танцюра, натрапивши на золоту жилу – Явдоху Зуїху, – записав од неї 1008 пісень, а що вже казати про леґенди, перекази, прислів’я та казки… Збирачка Настя Присяжнюк у 1920-70-х роках у Погребищі записала понад 4000 пісень. А ще ж – із найвідоміших – на Поділлі працювали збирачі М.Рябий та М.Руденко… Одне слово, багате Поділля на фольклорний матеріал, і до когорти збирачів та дослідників цього багатства долучилася кандидат мистецтвознавства, доцент, викладач Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського, що на Вінниччині, Антоніна Сторожук. Допомагали їй у збиранні перлин душі народної учасники очолюваної нею творчої лабораторії зі збереження та вивчення української пісні, а також ансамблю «Голоси предків», що його має коледж.
Фольклорне видання – річ нині рідкісна. Чи не тому, що багато грішників, серед яких, між іншим, є й чимало фахових філологів, гадають, ніби фольклор помер, ніби його цілком заступили шароварно-вареничний кітч та естрадна ерзац-культура. Ці грішники, певно, спираючись на свій мізерний досвід (фольклорну практику на першому курсі), переконані, що робота фольклориста з польових умов перемістилася нині в запилюжений архів, який із часом стане її склепом… Мої цим грішним душам співчуття. Бо ж книжка Антоніни Сторожук «Музичний фольклор Східного Поділля» цілковито спростовує їхні погляди.
Об’єктом уваги фольклористів (як фахівців, так і аматорів) Східне Поділля було здавна. Проте окремих присвячених йому видань надзвичайно мало. Найвідоміші з них – «Пісні Явдохи Зуїхи в записах Гната Танцюри» (1965) та «Пісні Поділля» (1976). Фольклорист-аматор, учитель Гнат Танцюра, натрапивши на золоту жилу – Явдоху Зуїху, – записав од неї 1008 пісень, а що вже казати про леґенди, перекази, прислів’я та казки… Збирачка Настя Присяжнюк у 1920-70-х роках у Погребищі записала понад 4000 пісень. А ще ж – із найвідоміших – на Поділлі працювали збирачі М.Рябий та М.Руденко… Одне слово, багате Поділля на фольклорний матеріал, і до когорти збирачів та дослідників цього багатства долучилася кандидат мистецтвознавства, доцент, викладач Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського, що на Вінниччині, Антоніна Сторожук. Допомагали їй у збиранні перлин душі народної учасники очолюваної нею творчої лабораторії зі збереження та вивчення української пісні, а також ансамблю «Голоси предків», що його має коледж.
Фольклорне видання – річ нині рідкісна. Чи не тому, що багато грішників, серед яких, між іншим, є й чимало фахових філологів, гадають, ніби фольклор помер, ніби його цілком заступили шароварно-вареничний кітч та естрадна ерзац-культура. Ці грішники, певно, спираючись на свій мізерний досвід (фольклорну практику на першому курсі), переконані, що робота фольклориста з польових умов перемістилася нині в запилюжений архів, який із часом стане її склепом… Мої цим грішним душам співчуття. Бо ж книжка Антоніни Сторожук «Музичний фольклор Східного Поділля» цілковито спростовує їхні погляди.
Об’єктом уваги фольклористів (як фахівців, так і аматорів) Східне Поділля було здавна. Проте окремих присвячених йому видань надзвичайно мало. Найвідоміші з них – «Пісні Явдохи Зуїхи в записах Гната Танцюри» (1965) та «Пісні Поділля» (1976). Фольклорист-аматор, учитель Гнат Танцюра, натрапивши на золоту жилу – Явдоху Зуїху, – записав од неї 1008 пісень, а що вже казати про леґенди, перекази, прислів’я та казки… Збирачка Настя Присяжнюк у 1920-70-х роках у Погребищі записала понад 4000 пісень. А ще ж – із найвідоміших – на Поділлі працювали збирачі М.Рябий та М.Руденко… Одне слово, багате Поділля на фольклорний матеріал, і до когорти збирачів та дослідників цього багатства долучилася кандидат мистецтвознавства, доцент, викладач Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського, що на Вінниччині, Антоніна Сторожук. Допомагали їй у збиранні перлин душі народної учасники очолюваної нею творчої лабораторії зі збереження та вивчення української пісні, а також ансамблю «Голоси предків», що його має коледж.
