Фарід, молодий ліванський письменник, хоче опуб­лі­кувати свою першу книжку, але у видавництвах отри­мує відмову за відмовою. Тоді він влаштовується ко­ректором в одну з найстаріших друкарень Бейруту, таємно сподіваючись, що йому таки вдасться колись надрукувати свій твір. Він завжди тримає зошит на своєму столі, і одного дня рукопис зникає, а невдовзі з’являється у вигляді прекрасно надрукованої книж­ки.

Та радіти зарано, бо автор здогадується, що його книж­ка надрукована на банкнотному папері, а зробила це дружина боса, в яку він таємно закоханий.  Заплу­тавшись у поліцейсь­кому розслідуванні та незакон­ному флірті, Фарід виявляє, що друкарня, в якій він працює,  — зовсім не те, чим здається.

У романі Жаббура Дуейги вміло поєднується за­хоп­ливий сюжет з історичним тлом і вишуканою іронією, з якою він описує сучасне ліванське суспільство.