До книги увійшли вибрані праці знаного російського поета, літературознавця і філософа Ольги Седакової, лауреата багатьох європейських літературних премій. Актуальним темам культури і суспільного життя присвячені статті й лекції авторки, з-поміж яких: «Апологія раціонального», «Посередність як соціальна небезпека», «Мудрість надії: Данте» та ін. Свого часу кожен такий її виступ набував значення інтелектуальної події, викликав широке громадське обговорення як у Росії, так і за кордоном. У низці матеріалів авторка наводить спогади про свого вчителя, видатного вченого С. С. Аверинцева. До книги також увійшли вибрані поезії авторки, що дають уявлення про її творчість у різні періоди життя.
По-своєму інтерпретуючи пушкінський афоризм: «Кажуть, що нещастя – добра школа; може, й так. Але щастя є найкращим університетом», Ольга Седакова наважується назвати щастя «найкращим університетом», «закінчивши який, можна вже не виживати, а жити».
«…Не лише на Заході, а й нашим студентам нині не пояснити двома словами специфіку історичного ландшафту, з якого виходила Ольга Седакова. Своєрідність її духовного контексту я позначив би оксюмороном: «академічний андеграунд». Прикметник у цьому словосполученні говорить про дружбу з С. С. Аверинцевим, Ю. М. Лотманом, М. Л. Гаспаровим, В’яч. Вс. Івановим, М. І. Толстим, Є. М. Мелетинським та наукову працю в цьому вимогливому колі. Іменник стосується дружби з Венедиктом Єрофеєвим і солідарності з найвідчайдушнішими «відщепенцями» післясталінського СРСР…», – зазначає головний редактор видавництва «Дух і літера» Костянтин Сігов.
До книги увійшли вибрані праці знаного російського поета, літературознавця і філософа Ольги Седакової, лауреата багатьох європейських літературних премій. Актуальним темам культури і суспільного життя присвячені статті й лекції авторки, з-поміж яких: «Апологія раціонального», «Посередність як соціальна небезпека», «Мудрість надії: Данте» та ін. Свого часу кожен такий її виступ набував значення інтелектуальної події, викликав широке громадське обговорення як у Росії, так і за кордоном. У низці матеріалів авторка наводить спогади про свого вчителя, видатного вченого С. С. Аверинцева. До книги також увійшли вибрані поезії авторки, що дають уявлення про її творчість у різні періоди життя.
По-своєму інтерпретуючи пушкінський афоризм: «Кажуть, що нещастя – добра школа; може, й так. Але щастя є найкращим університетом», Ольга Седакова наважується назвати щастя «найкращим університетом», «закінчивши який, можна вже не виживати, а жити».
«…Не лише на Заході, а й нашим студентам нині не пояснити двома словами специфіку історичного ландшафту, з якого виходила Ольга Седакова. Своєрідність її духовного контексту я позначив би оксюмороном: «академічний андеграунд». Прикметник у цьому словосполученні говорить про дружбу з С. С. Аверинцевим, Ю. М. Лотманом, М. Л. Гаспаровим, В’яч. Вс. Івановим, М. І. Толстим, Є. М. Мелетинським та наукову працю в цьому вимогливому колі. Іменник стосується дружби з Венедиктом Єрофеєвим і солідарності з найвідчайдушнішими «відщепенцями» післясталінського СРСР…», – зазначає головний редактор видавництва «Дух і літера» Костянтин Сігов.
До книги увійшли вибрані праці знаного російського поета, літературознавця і філософа Ольги Седакової, лауреата багатьох європейських літературних премій. Актуальним темам культури і суспільного життя присвячені статті й лекції авторки, з-поміж яких: «Апологія раціонального», «Посередність як соціальна небезпека», «Мудрість надії: Данте» та ін. Свого часу кожен такий її виступ набував значення інтелектуальної події, викликав широке громадське обговорення як у Росії, так і за кордоном. У низці матеріалів авторка наводить спогади про свого вчителя, видатного вченого С. С. Аверинцева. До книги також увійшли вибрані поезії авторки, що дають уявлення про її творчість у різні періоди життя.
По-своєму інтерпретуючи пушкінський афоризм: «Кажуть, що нещастя – добра школа; може, й так. Але щастя є найкращим університетом», Ольга Седакова наважується назвати щастя «найкращим університетом», «закінчивши який, можна вже не виживати, а жити».
«…Не лише на Заході, а й нашим студентам нині не пояснити двома словами специфіку історичного ландшафту, з якого виходила Ольга Седакова. Своєрідність її духовного контексту я позначив би оксюмороном: «академічний андеграунд». Прикметник у цьому словосполученні говорить про дружбу з С. С. Аверинцевим, Ю. М. Лотманом, М. Л. Гаспаровим, В’яч. Вс. Івановим, М. І. Толстим, Є. М. Мелетинським та наукову працю в цьому вимогливому колі. Іменник стосується дружби з Венедиктом Єрофеєвим і солідарності з найвідчайдушнішими «відщепенцями» післясталінського СРСР…», – зазначає головний редактор видавництва «Дух і літера» Костянтин Сігов.