Не дивно, що першою російською навколосвітньою експедицією командували німець та українець. Не дивно, що Юрій Лисянський на два століття потрапив у тінь Йоганна Крузенштерна, хоча саме він мав усі підстави називатися «російським Магелланом» хоча б тому, що завершив плавання на два тижні раніше компаньйона. Однак, на відміну від Крузенштерна, свої путівні нотатки йому довелося видавати власним коштом після 6(!) відмов адміралтейства за нехитрий «малоросійський стиль» їх написання. Німецьке лобі в Петербурзі на той час уже остаточно перемогло українське. Для видання Юрієві Лисянському разом з братом довелося продати батьківську маєтність у Ніжині. І в Ніжинський же щойно заснований ліцей він сам завіз два томи нотаток й комплект карт, щоб вони дочекалися в бібліотеці появи українського лобі. Це сталося лише через два століття, в незалежній Україні, свідченням чого можна вважати це перевидання. Два томи путівної прози під одною палітуркою, в сучасній орфографії, з примітками та передмовою упорядників...