Назву країни – Пакистан запропонував у січні 1933 р. студент Кембриджу Чаудрі Рахмат Алі у своєму памфлеті «Зараз чи ніколи: ми житимемо чи зникнемо назавжди?». Букви у цьому слові означають наступне: П – Пенджаб, А – Афганістан (тобто пуштунські землі північного заходу країни), К – Кашмір, С – Сінд і тан – Белуджістан. З мови урду воно перекладається як «країна чистих вірою».

У книзі пропонується огляд державної символіки, демографічного потенціалу, галузей народного господарства, історичного розвитку Ісламської Республіки Пакистан. Особливу увагу приділено відносинам країни з її сусідами і стратегічному партнерству зі США.