Головна ідея збірки есеїв Івана Ципердюка – людина як цінність. Ми часто не усвідомлюємо цього за щоденною метушнею – але ж тоді перестаємо бути самі собою. Це культурна, психологічна, житейська атмосфера невеликого галицького міста з його традиціями, специфічним світоглядом, свого роду навіть аурою, а головне – напрочуд цікавими людьми. Своєрідна родинна атмосфера, оскільки в таких містечках, як-то кажуть, «усі про всіх усе знають»... У великих містах такого вже давно немає – аура повивітрювалася; а тут залишилась, і письменник цю атмосферу людських взаємин дуже гарно передає – атмосферу відповідальності один за одного, співжиття, підтримки, любові...