"Люди, які діють за наказом, здатні на найжахливіші вчинки". Ці слова нобелівського лауреата Еліаса Канеті підтвердив сенсаційний експеримент Стенлі Мілґрема - відомого американського соціального психолога, автора популярної теорії "шести рукостискань". Ось у чому полягав провокаційний експеримент Мілґрема: із двох піддослідних один, якого умовно називали "вчителем", мав, відповідно до наказів, завдавати болю іншому піддослідному, "учневі". І навіть маючи право відмовитися, жоден з "учителів" не припинив тортури.
За результатами експерименту Мілґрем установив сумну істину: покора абстрактному авторитету переважає здоровий глузд. Феномен подібної "покори" психолог розглядає на прикладі німецького нацистського режиму, коли за наказом вищого керівництва у концентраційних таборах було знищено мільйони людей. Але чому? Що примушує сліпо коритися наказу? Віра в те, що мета виправдовує засоби? Чи банальне бажання завдати шкоди подібному собі? І як далеко може зайти людина, підкорюючись авторитетній постаті, незважаючи на фатальні, а часом і смертельні наслідки?..
Класичне дослідження схильності людини виконувати накази незалежно від небезпечних наслідків.
"Люди, які діють за наказом, здатні на найжахливіші вчинки". Ці слова нобелівського лауреата Еліаса Канеті підтвердив сенсаційний експеримент Стенлі Мілґрема - відомого американського соціального психолога, автора популярної теорії "шести рукостискань". Ось у чому полягав провокаційний експеримент Мілґрема: із двох піддослідних один, якого умовно називали "вчителем", мав, відповідно до наказів, завдавати болю іншому піддослідному, "учневі". І навіть маючи право відмовитися, жоден з "учителів" не припинив тортури.
За результатами експерименту Мілґрем установив сумну істину: покора абстрактному авторитету переважає здоровий глузд. Феномен подібної "покори" психолог розглядає на прикладі німецького нацистського режиму, коли за наказом вищого керівництва у концентраційних таборах було знищено мільйони людей. Але чому? Що примушує сліпо коритися наказу? Віра в те, що мета виправдовує засоби? Чи банальне бажання завдати шкоди подібному собі? І як далеко може зайти людина, підкорюючись авторитетній постаті, незважаючи на фатальні, а часом і смертельні наслідки?..
Класичне дослідження схильності людини виконувати накази незалежно від небезпечних наслідків.
"Люди, які діють за наказом, здатні на найжахливіші вчинки". Ці слова нобелівського лауреата Еліаса Канеті підтвердив сенсаційний експеримент Стенлі Мілґрема - відомого американського соціального психолога, автора популярної теорії "шести рукостискань". Ось у чому полягав провокаційний експеримент Мілґрема: із двох піддослідних один, якого умовно називали "вчителем", мав, відповідно до наказів, завдавати болю іншому піддослідному, "учневі". І навіть маючи право відмовитися, жоден з "учителів" не припинив тортури.
За результатами експерименту Мілґрем установив сумну істину: покора абстрактному авторитету переважає здоровий глузд. Феномен подібної "покори" психолог розглядає на прикладі німецького нацистського режиму, коли за наказом вищого керівництва у концентраційних таборах було знищено мільйони людей. Але чому? Що примушує сліпо коритися наказу? Віра в те, що мета виправдовує засоби? Чи банальне бажання завдати шкоди подібному собі? І як далеко може зайти людина, підкорюючись авторитетній постаті, незважаючи на фатальні, а часом і смертельні наслідки?..
Класичне дослідження схильності людини виконувати накази незалежно від небезпечних наслідків.