Пропонована читачу серія книг ретроспективно показуєте, як я і багато таких як я, осмислювали ті політичні процеси, які відбувалися впродовж двох перших десятиліть існування незалежної України. Ба більше - ми не тільки осмислювали, що відбувається, але й навіть пробували брати участь у самих політичних процесах. Чи мали ілюзії, що беремо участь у цих процесах.

Ці книги є моїми текстами, які я писав впродовж цих десятиліть. Подаю їх тут без купюр чи правок. Як один з документів епохи. Документів, які свідчать і про наші прозріння, і про помилки, і про ілюзії. Гадаю, що задля майбутнього це все ж важливо. Хоча розумію, що це не лектура, яка справляє приємність.

Матеріал уклався у чотири книги. Спочатку я хотів просто прив'язатися до трьох епох, що пов'язані з правлінням президентів України - Леоніда Кучми, Віктора Ющенка та Віктора Януковича. Однак, потім я зрозумів, що весь матеріал, навіть написаний на початку 1990-х років, парадоксальним чином дотичний до президентського правління Віктора Ющенка. Очевидно тому, що саме це президентство на початках видавалося найбільш цивілізованим, найбільш перспективним та найбільш українським - тобто таким, що "увінчає" український політичний проект. На жаль сподівання не справдилися. І сам Ющенко, і суспільство виявилися не готовими відповідати за свою долю. Щодо правління президента Леоніда Кучми та Віктора Януковича цих ілюзій не було і немає. Однак, велика українська мрія навіть на них кидала свої відблиски. Тому мені вони видаються у багатьох сенсах предтечею та продуктом епохи Ющенка. Якщо говорити про президента Януковича - то, принаймні поки-що, він лише наслідок попередньої епохи. Саме в його демонстративному запереченні Ющенка і полягає його вторинність. Тому й назви книг містять прізвище Ющенка. Можливо Ющенка видуманого мною чи нами. А саме:

"Епоха Кучми. Pre-Ющенко",

"Епоха Ющенка. Довга прелюдія",

"Епоха Ющенка. Втрата сподівань",

"Епоха Януковича. Post-Ющенко".

Тарас Возняк