Тексти Мірека Боднара - це такий собі "disorder" у масштабі одного життя, в одній квартирі, , в одному місті. В них повно самотності, яка переливається через край кожної чарки, яку йому подають в барі, коли він сидить і вкотре напивається. Але ще більше - інстинктів самознищення і самозбереження. І ще невідомо, який з них двох для нього важливіший. І якби всі його жінки (яких насправді не так уже й багато, можливо, одна) не завдавали йому таких солодких до нудоти переживань, він мав би їх вигадати і записати (і жінок, і переживання), а потім, скориставшись магією тексту, переживати все знову і знову, знову і знову.
Тексти Мірека Боднара - це такий собі "disorder" у масштабі одного життя, в одній квартирі, , в одному місті. В них повно самотності, яка переливається через край кожної чарки, яку йому подають в барі, коли він сидить і вкотре напивається. Але ще більше - інстинктів самознищення і самозбереження. І ще невідомо, який з них двох для нього важливіший. І якби всі його жінки (яких насправді не так уже й багато, можливо, одна) не завдавали йому таких солодких до нудоти переживань, він мав би їх вигадати і записати (і жінок, і переживання), а потім, скориставшись магією тексту, переживати все знову і знову, знову і знову.
Тексти Мірека Боднара - це такий собі "disorder" у масштабі одного життя, в одній квартирі, , в одному місті. В них повно самотності, яка переливається через край кожної чарки, яку йому подають в барі, коли він сидить і вкотре напивається. Але ще більше - інстинктів самознищення і самозбереження. І ще невідомо, який з них двох для нього важливіший. І якби всі його жінки (яких насправді не так уже й багато, можливо, одна) не завдавали йому таких солодких до нудоти переживань, він мав би їх вигадати і записати (і жінок, і переживання), а потім, скориставшись магією тексту, переживати все знову і знову, знову і знову.