Кожен, хто поціновує та розуміє епістемологічну «кухню», без особ-ливих труднощів переконається, що Дітріх фон Гільдебранд у своїй пра-ці не оминає дослідницькою увагою більшості визначальних для цієї ді-лянки тем, а тому навряд чи ця кни-га залишить читача байдужим. Автор не мав на меті дати вичерпні й остаточні відпові-ді на підняті питання. Через це, можливо, дехто осудить книгу «як наївну, ненаукову» чи навіть «як вираження за-старілого реакційного способу мислення». Але тут ідеться про щось важливіше, що складає сутність і життєздатність самої філософії. Філософія існує тільки у філософуванні, у відкритому сократівському діалозі сумнівів і відповідей, відмова від цього гірша для автора, ніж іронічні посмішки на обличчях потенційних опонентів.

Як стверджує автор, «ця книга замислена з метою реабі-літувати філософію. Встановлення істинної природи філо-софського знання, істинних тем філософії, їхньої епістемо-логічної гідності й життєвої ваги — ось мета цієї книжки».