Творчість Бориса Антоненка-Давидовича належить до найяскравіших зразків української неореалістичної прози XX століття. Громадянський подвиг письменника, нескореність і глибока віра у велике майбуття України знайшли втілення в його безкомпромісному слові. Твори Б. Антоненка-Давидовича навчають вічних ідеалів — любові до матері й Батьківщини, рідної мови, високій моральності та нескореності злу. Добірна лексика, гострий сюжет, захоплива манера оповіді роблять твори письменника особливо цікавими для молоді.