У монографії представлено філософське осмислення форм суспільної моралі як конкретно-історичних систем норм і цінностей. Основна увага приділяється суспільній моралі, сформованій у громадянському суспільстві доби Модерну і обґрунтованій у режимі реального часу в етиці британського Просвітництва. Аналізуючи передумови і наслідки впровадження мінімалістської в своїх засадах суспільної моралі доби Модерну як ефективного практичного механізму горизонтальної взаємодії, автор вводить термін «соціальна мораль» для позначення цієї історичної модифікації суспільної моралі. Доводиться думка, що соціальна мораль як продукт англо-американської просвітницької соціальної етики виявилася нечутливою до проголошеного континентальними мислителями краху Просвітницького проекту і являє й до сьогодні надійну основу суспільної взаємодії, засвідчуючи собою «незавершеність проекту Модерну». Книга розрахована на науковців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто цікавиться моральними проблемами суспільного життя.