Ранні поезії Дмитра Павличка датовані 1944-1951 роками. Вони лежали в сімейному архіві більше шістдесяти років, чекаючи свого часу. Чекали, щоб засвідчити, що тоді і нині поет був і залишається самим собою - щирим, пристрастним і чесним.