У своєму автобіографічному творі Святий Августин – християнський богослов, філософ й церковний діяч, видатний представник західної патристики – запрошує читача до спільної мандрівки лабіринтом роздумів і глибоко інтимних одкровень, щоб здійснити в цій мандрівці своє унікальне і особисте відкриття Божих істин. Головні теми твору – навернення, повернення блудного сина в отчий дім, віднайдення після довгих і драматичних пошуків єдиної й незмінної істини; повернення колись упалої душі до Бога, боротьба в людському серці між покликанням до гармонії з Богом і потрійним гріховним пожаданням: «похіттю плоті», «похіттю очей» і «гордістю житейською». Зрештою, провідну думку твору найпромовистіше висловив сам Августин на початку своєї «Сповіді»: «Ти створив нас для Себе, i серце наше не супокійне, доки не спочине в Toбi».
У своєму автобіографічному творі Святий Августин – християнський богослов, філософ й церковний діяч, видатний представник західної патристики – запрошує читача до спільної мандрівки лабіринтом роздумів і глибоко інтимних одкровень, щоб здійснити в цій мандрівці своє унікальне і особисте відкриття Божих істин. Головні теми твору – навернення, повернення блудного сина в отчий дім, віднайдення після довгих і драматичних пошуків єдиної й незмінної істини; повернення колись упалої душі до Бога, боротьба в людському серці між покликанням до гармонії з Богом і потрійним гріховним пожаданням: «похіттю плоті», «похіттю очей» і «гордістю житейською». Зрештою, провідну думку твору найпромовистіше висловив сам Августин на початку своєї «Сповіді»: «Ти створив нас для Себе, i серце наше не супокійне, доки не спочине в Toбi».
У своєму автобіографічному творі Святий Августин – християнський богослов, філософ й церковний діяч, видатний представник західної патристики – запрошує читача до спільної мандрівки лабіринтом роздумів і глибоко інтимних одкровень, щоб здійснити в цій мандрівці своє унікальне і особисте відкриття Божих істин. Головні теми твору – навернення, повернення блудного сина в отчий дім, віднайдення після довгих і драматичних пошуків єдиної й незмінної істини; повернення колись упалої душі до Бога, боротьба в людському серці між покликанням до гармонії з Богом і потрійним гріховним пожаданням: «похіттю плоті», «похіттю очей» і «гордістю житейською». Зрештою, провідну думку твору найпромовистіше висловив сам Августин на початку своєї «Сповіді»: «Ти створив нас для Себе, i серце наше не супокійне, доки не спочине в Toбi».