Есеїстика Степана Процюка, на думку багатьох критиків і читачів, наділена енергетичним магнетизмом. У цій книжці письменник пише про страх смерті і втрачене кохання, істерію і хірургічні діагнози. «Тіні з'являються на світанку» розпочинається екзистенційним натуралізмом, а завершується химерними алегоріями із багатошаровим змістом. Цей шлях варто пройти самому. Ви будете захоплюватися чи дратуватися, погоджуватися чи заперечувати окремі твердження, але не облишите читання. Бо те, що пише Степан Процюк, стосується кожної і кожного.