Саме про це проза Степана Процюка, письменника для нелінивих, тих, хто має розум і серце, гартовані в горнилі пристрастей і бажань. Тих, хто не вважає своїми предками мавп і прагне бути схожим на Творця, тих, кому це інколи вдається.