Одне з найвідоміших досліджень німецького кіна – від етапу становлення, експресіоністичних експериментів аж до мюзиклів, – що вплинуло на розвиток науки про кіно ХХ століття. Важливість цієї книжки – у запропонованій методології аналізу впливу кіна на соціум і націю загалом.

Автор дослідив це на прикладі формування кінематографом гітлерівського автоматизму в душах німців як соціальної основи для встановлення фашистської ідеології.

Донині цей текст залишається класичним за підходом до феномену кіна як згустку елементу колективного несвідомого, що відображає процеси масової культури чи не чіткіше за різноманітні соціологічні «заміри». Кракауер першим порівняв історичний процес із кінотенденціями, й ці аналогії частково можна використовувати й нині, порівнюючи історичні закономірності з сучасними Медіа- та Інтернет-тенденціями.

Окрім того, легкий, образний і водночас емоційний стиль автора не лише захоплює, але й дає змогу простежити, що таке його, Кракауера, політична ангажованість, зокрема й у ставленні до цензури.

Величезна кількість проаналізованих і описаних фільмів, імен та творчих методів акторів та режисерів зробила цю книжку також майже довідковою.