Малознаний українському читачеві письменник-мандрівник Степан Левинський (1897-1946) був відомий у Галичині в 30-х роках ХХ ст. як автор талановитих подорожніх нарисів про мандрівки Близьким і Далеким Сходом, які вийшли окремими книгами: "Від Везувія до пісків Сахари" (1926), "З японського дому" (1932) та "Схід і Захід" (1934), одна з яких була відзначена премією Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка серед кращих творів 1933 р. Книги Степана Левинського, особливо "Схід і Захід", є цінним внеском в українську подорожню літературу початку ХХ ст., цікавими й самобутніми виданнями, що пронизані водночас ліризмом і філософічністю, тонкою обсервацією екзотичного світу Африки й Далекого Сходу, не менш далекого багатьом сучасним читачам, як і кілька десятиліть тому.