Концепція книги базується на зіставленні світоглядно-образного простору роману Кнута Гамсуна, української поезії та прози межі XIX-XX століть. Тексти знаного норвезького письменника стають внутрішнім колом для окреслення філософії людського буття, представленої окремими голосами в літературі – звуками-суб'єктами у просторі між людьми, за умов існування якого тільки й можлива комунікація між ними. У книзі зроблено акцент саме на художньому відлунні текстів Гамсуна та спільній із ними світоглядній налаштованості творів українських письменників. Художні тексти Михайли Семенка, Максима Рильського, Євгена Маланюка, Михайла Коцюбинського, Леоніда Пахаревського, Василя Стефаника, Ольги Кобилянської представлені відлунням образів та вражень. У розділі «Відлуння текстів» представлено низку статей та есеїв, присвячених інтерпретації текстів – від початку XX століття до сучасності. Книга – запрошення до діалогу, пошук орієнтиру для подальшої інтерпретації, читання одного тексту за іншим або одного крізь інший.