Всередині Vogue. Мій щоденник сотого року
Всередині Vogue. Мій щоденник сотого року
Як це - керувати легендарним модним журналом у рік його столітнього ювілею, коли кожне твоє рішення прискіпливо оцінюють, а кожен твій крок - під прицілами камер? Александра Шульман створила захопливий репортаж із власного редакторського життя, у якому багато зіркових персонажів і світських заходів, професійних і особистих спостережень, творчих пошуків і відданості своїй справі. Ця книжка не лише про моду, британський Vogue і про його ювілей - вона про щоденний вибір, про роль особистості й величезну роботу, що стоїть за глянцевою картинкою.
Про автора
Королева урочисто проголошує подяку, виймає блискучу медаль і… такої честі удостоюються не лише лицарі. Александру Шульман у 2005 році нагородили Орденом Британської Імперії за внесок у розвиток друкованих ЗМІ. Хто ж ця жінка?
Александра Шульман - головна редакторка британського Vogue упродовж 25 років, 1992-2017. Віце-президентка Лондонської бібліотеки, кавалереса Ордена Британської імперії. Дописувачка The Times, Daily Mail, Guardian та Daily Telegraph, авторка трьох книжок.
Александра Шульман не дарма присватила чверть століття посаді головної редакторки британської версії журналу Vogue: за цей період кількість читачів досягла мільйону, журнал з'явився онлайн і повноцінно функціонує як цифрове видання, а ще на обкладинках регулярно з'являлися знаменитості. Здавалось би, з таким підходом, Александра Шульман повинна була мріяти про моду з дитинства… Але ні, вона милувалася голосами співаків, а не їх нарядами і працювала звукорежисеркою. Проте несподівано, 1982 року доля занесла її у журнал Tatler, з того часу і почалися її редакторські пригоди.
Александра Шульман тверезо оцінює ситуації і вміє маневрувати, напевно саме тому її називають найбільш успішною редакторкою Vogue. З посади вона пішла гучно: створила фантастичний ювілейний номер до 100-ліття видання з герцогинею Кембриджською на обкладинці. А згодом видала щоденник «Inside Vogue», у якому щиро розповіла про свою роботу, впереміш з особистими переживаннями. Проте книга Александри Шульман не про неї саму, і навіть не про вдячність команді. Цей щоденник показує, наскільки складно друкованим гігантам лишатися на плаву і як люди можуть змінюватися і ставати кращими. Головне, не розгубити власний стиль в гонитві за трендами.
І коли залізна леді Олександра Шульман скидає з себе стильні луки, то перетворюється на милу жінку, яка любить писати книги, фотографувати сина та іронічно ставиться до себе. Карколомна кар'єра у Vogue не позбавила її особистого стилю. В одному з інтерв'ю Олександру Шульман запитали, що таке мода: бізнес чи мистецтво? І редакторка демократично відповіла, що може бути і тим, і іншим. Свій внесок у світ моди вона однозначно зробила.
Як це - керувати легендарним модним журналом у рік його столітнього ювілею, коли кожне твоє рішення прискіпливо оцінюють, а кожен твій крок - під прицілами камер? Александра Шульман створила захопливий репортаж із власного редакторського життя, у якому багато зіркових персонажів і світських заходів, професійних і особистих спостережень, творчих пошуків і відданості своїй справі. Ця книжка не лише про моду, британський Vogue і про його ювілей - вона про щоденний вибір, про роль особистості й величезну роботу, що стоїть за глянцевою картинкою.
Про автора
Королева урочисто проголошує подяку, виймає блискучу медаль і… такої честі удостоюються не лише лицарі. Александру Шульман у 2005 році нагородили Орденом Британської Імперії за внесок у розвиток друкованих ЗМІ. Хто ж ця жінка?
Александра Шульман - головна редакторка британського Vogue упродовж 25 років, 1992-2017. Віце-президентка Лондонської бібліотеки, кавалереса Ордена Британської імперії. Дописувачка The Times, Daily Mail, Guardian та Daily Telegraph, авторка трьох книжок.
Александра Шульман не дарма присватила чверть століття посаді головної редакторки британської версії журналу Vogue: за цей період кількість читачів досягла мільйону, журнал з'явився онлайн і повноцінно функціонує як цифрове видання, а ще на обкладинках регулярно з'являлися знаменитості. Здавалось би, з таким підходом, Александра Шульман повинна була мріяти про моду з дитинства… Але ні, вона милувалася голосами співаків, а не їх нарядами і працювала звукорежисеркою. Проте несподівано, 1982 року доля занесла її у журнал Tatler, з того часу і почалися її редакторські пригоди.
Александра Шульман тверезо оцінює ситуації і вміє маневрувати, напевно саме тому її називають найбільш успішною редакторкою Vogue. З посади вона пішла гучно: створила фантастичний ювілейний номер до 100-ліття видання з герцогинею Кембриджською на обкладинці. А згодом видала щоденник «Inside Vogue», у якому щиро розповіла про свою роботу, впереміш з особистими переживаннями. Проте книга Александри Шульман не про неї саму, і навіть не про вдячність команді. Цей щоденник показує, наскільки складно друкованим гігантам лишатися на плаву і як люди можуть змінюватися і ставати кращими. Головне, не розгубити власний стиль в гонитві за трендами.
І коли залізна леді Олександра Шульман скидає з себе стильні луки, то перетворюється на милу жінку, яка любить писати книги, фотографувати сина та іронічно ставиться до себе. Карколомна кар'єра у Vogue не позбавила її особистого стилю. В одному з інтерв'ю Олександру Шульман запитали, що таке мода: бізнес чи мистецтво? І редакторка демократично відповіла, що може бути і тим, і іншим. Свій внесок у світ моди вона однозначно зробила.
Як це - керувати легендарним модним журналом у рік його столітнього ювілею, коли кожне твоє рішення прискіпливо оцінюють, а кожен твій крок - під прицілами камер? Александра Шульман створила захопливий репортаж із власного редакторського життя, у якому багато зіркових персонажів і світських заходів, професійних і особистих спостережень, творчих пошуків і відданості своїй справі. Ця книжка не лише про моду, британський Vogue і про його ювілей - вона про щоденний вибір, про роль особистості й величезну роботу, що стоїть за глянцевою картинкою.
Про автора
Королева урочисто проголошує подяку, виймає блискучу медаль і… такої честі удостоюються не лише лицарі. Александру Шульман у 2005 році нагородили Орденом Британської Імперії за внесок у розвиток друкованих ЗМІ. Хто ж ця жінка?
Александра Шульман - головна редакторка британського Vogue упродовж 25 років, 1992-2017. Віце-президентка Лондонської бібліотеки, кавалереса Ордена Британської імперії. Дописувачка The Times, Daily Mail, Guardian та Daily Telegraph, авторка трьох книжок.
Александра Шульман не дарма присватила чверть століття посаді головної редакторки британської версії журналу Vogue: за цей період кількість читачів досягла мільйону, журнал з'явився онлайн і повноцінно функціонує як цифрове видання, а ще на обкладинках регулярно з'являлися знаменитості. Здавалось би, з таким підходом, Александра Шульман повинна була мріяти про моду з дитинства… Але ні, вона милувалася голосами співаків, а не їх нарядами і працювала звукорежисеркою. Проте несподівано, 1982 року доля занесла її у журнал Tatler, з того часу і почалися її редакторські пригоди.
Александра Шульман тверезо оцінює ситуації і вміє маневрувати, напевно саме тому її називають найбільш успішною редакторкою Vogue. З посади вона пішла гучно: створила фантастичний ювілейний номер до 100-ліття видання з герцогинею Кембриджською на обкладинці. А згодом видала щоденник «Inside Vogue», у якому щиро розповіла про свою роботу, впереміш з особистими переживаннями. Проте книга Александри Шульман не про неї саму, і навіть не про вдячність команді. Цей щоденник показує, наскільки складно друкованим гігантам лишатися на плаву і як люди можуть змінюватися і ставати кращими. Головне, не розгубити власний стиль в гонитві за трендами.
І коли залізна леді Олександра Шульман скидає з себе стильні луки, то перетворюється на милу жінку, яка любить писати книги, фотографувати сина та іронічно ставиться до себе. Карколомна кар'єра у Vogue не позбавила її особистого стилю. В одному з інтерв'ю Олександру Шульман запитали, що таке мода: бізнес чи мистецтво? І редакторка демократично відповіла, що може бути і тим, і іншим. Свій внесок у світ моди вона однозначно зробила.
