У книзі відомого діяча Київської Громади, директора Першої Київської гімназії М. В. Стороженка (1862-1942) вперше друкуються спогади, які розкривають картину буття суспільства ХІХ - початку ХХ ст. Автор описує повсякденне життя Києва з 50-х років ХІХ ст., своє навчання у Другій Київській гімназії та Університеті Св.Володимира. Під пером М.В.Стороженка постають яскраві портрети відомих учених - В. Б. Антоновича, В. С. Іконнікова, М. В. Владимирського-Буданова, О. І. Левицького та ін. Висвітлюється діяльність Київської старої громади, вченого гуртка Історичного товариства Нестора Літописця та редакції "Киевской старины" на чолі з Ф. Г. Лебединцевим та О. М. Лазаревським. Детально оповідається про дворян і земців Полтавщини, подані біограми предводителів дворянства, голів Земських управ та найвидатніших гласних. Мемуарист цікаво описує становище народних шкіл Чернігівщини і Київщини, діяльність народних учителів. Окремим розділом подані спогади про близьких знайомих автора: митрополита Євлогія (Георгієвського), Пантелеймона Куліша, Василя Горленка, Ореста Левицького, Миколу Лисенка. Еміграційне життя насвітлюється через листи до М. В. Стороженка його колишніх селян, а також Олександра Шаповала та отця Федора Тітова. У додатках подано список праць М. В. Стороженка, його листи до П. О. Куліша та уривок з листа до Д. В. Скринченка. Для істориків, широкого кола читачів.
У книзі відомого діяча Київської Громади, директора Першої Київської гімназії М. В. Стороженка (1862-1942) вперше друкуються спогади, які розкривають картину буття суспільства ХІХ - початку ХХ ст. Автор описує повсякденне життя Києва з 50-х років ХІХ ст., своє навчання у Другій Київській гімназії та Університеті Св.Володимира. Під пером М.В.Стороженка постають яскраві портрети відомих учених - В. Б. Антоновича, В. С. Іконнікова, М. В. Владимирського-Буданова, О. І. Левицького та ін. Висвітлюється діяльність Київської старої громади, вченого гуртка Історичного товариства Нестора Літописця та редакції "Киевской старины" на чолі з Ф. Г. Лебединцевим та О. М. Лазаревським. Детально оповідається про дворян і земців Полтавщини, подані біограми предводителів дворянства, голів Земських управ та найвидатніших гласних. Мемуарист цікаво описує становище народних шкіл Чернігівщини і Київщини, діяльність народних учителів. Окремим розділом подані спогади про близьких знайомих автора: митрополита Євлогія (Георгієвського), Пантелеймона Куліша, Василя Горленка, Ореста Левицького, Миколу Лисенка. Еміграційне життя насвітлюється через листи до М. В. Стороженка його колишніх селян, а також Олександра Шаповала та отця Федора Тітова. У додатках подано список праць М. В. Стороженка, його листи до П. О. Куліша та уривок з листа до Д. В. Скринченка. Для істориків, широкого кола читачів.
У книзі відомого діяча Київської Громади, директора Першої Київської гімназії М. В. Стороженка (1862-1942) вперше друкуються спогади, які розкривають картину буття суспільства ХІХ - початку ХХ ст. Автор описує повсякденне життя Києва з 50-х років ХІХ ст., своє навчання у Другій Київській гімназії та Університеті Св.Володимира. Під пером М.В.Стороженка постають яскраві портрети відомих учених - В. Б. Антоновича, В. С. Іконнікова, М. В. Владимирського-Буданова, О. І. Левицького та ін. Висвітлюється діяльність Київської старої громади, вченого гуртка Історичного товариства Нестора Літописця та редакції "Киевской старины" на чолі з Ф. Г. Лебединцевим та О. М. Лазаревським. Детально оповідається про дворян і земців Полтавщини, подані біограми предводителів дворянства, голів Земських управ та найвидатніших гласних. Мемуарист цікаво описує становище народних шкіл Чернігівщини і Київщини, діяльність народних учителів. Окремим розділом подані спогади про близьких знайомих автора: митрополита Євлогія (Георгієвського), Пантелеймона Куліша, Василя Горленка, Ореста Левицького, Миколу Лисенка. Еміграційне життя насвітлюється через листи до М. В. Стороженка його колишніх селян, а також Олександра Шаповала та отця Федора Тітова. У додатках подано список праць М. В. Стороженка, його листи до П. О. Куліша та уривок з листа до Д. В. Скринченка. Для істориків, широкого кола читачів.