У своїй книзі Леонідас Донскіс визначає термін «збентежена ідентичність» як ідентичність, що постійно потребує певності й підтвердження. Донскіс досліджує, чому і в який спосіб пошуки ідентичності стають головним питанням для людини постмодерну, що є і творцем, і трасформатором ідентичності. Наше захоплення особистою ідентичністю, що замінює колишні пошуки сенсу буття, стає своєрідною формою дискурсу, самовідкриття, самоінтепретації та чудовою нагодою перевтілитися в «іншого» в своїй країні. Ідентичність захищає нас і завдає нам болю. Як стверджує Донскіс, завдяки процесу створення-зміни ідентичності ми можемо перейти з політичної більшості до культурної меншості й навпаки.
У своїй книзі Леонідас Донскіс визначає термін «збентежена ідентичність» як ідентичність, що постійно потребує певності й підтвердження. Донскіс досліджує, чому і в який спосіб пошуки ідентичності стають головним питанням для людини постмодерну, що є і творцем, і трасформатором ідентичності. Наше захоплення особистою ідентичністю, що замінює колишні пошуки сенсу буття, стає своєрідною формою дискурсу, самовідкриття, самоінтепретації та чудовою нагодою перевтілитися в «іншого» в своїй країні. Ідентичність захищає нас і завдає нам болю. Як стверджує Донскіс, завдяки процесу створення-зміни ідентичності ми можемо перейти з політичної більшості до культурної меншості й навпаки.
У своїй книзі Леонідас Донскіс визначає термін «збентежена ідентичність» як ідентичність, що постійно потребує певності й підтвердження. Донскіс досліджує, чому і в який спосіб пошуки ідентичності стають головним питанням для людини постмодерну, що є і творцем, і трасформатором ідентичності. Наше захоплення особистою ідентичністю, що замінює колишні пошуки сенсу буття, стає своєрідною формою дискурсу, самовідкриття, самоінтепретації та чудовою нагодою перевтілитися в «іншого» в своїй країні. Ідентичність захищає нас і завдає нам болю. Як стверджує Донскіс, завдяки процесу створення-зміни ідентичності ми можемо перейти з політичної більшості до культурної меншості й навпаки.