Тарас Григорович Шевченко був поетом ліричним. Його переживання, його ставлення до світу і суспільству складали основу поетичної творчості. І в які б образи ні втілювалося зміст його лірики, вона завжди і перш за все була сповіддю, поетичним щоденником, розповіддю про себе, страждання і радощі, думах і почуттях. Навіть коли поет звертався до історичного минулого України і створював картини минулих подій - перед читачем завжди виникав образ поета. Непідробна свіжість і простота пісень, народних за колоритом, тонко і глибоко висловлювала почуття і думки поета.