Головою в мур Кремля
Головою в мур Кремля
Протягом 14 років фрілансерської журналістської діяльності в Росії Кристина Курчаб-Редліх описувала те, що її оточувало. У Чечні вона знімала фільми про так звану Другу чеченську війну (після 1999 року). З цього постала книга про остання дні СРСР та сучасну Росію: про жінок та чоловіків, про алкоголь і кохання по-російськи, про «велику Росію» і про те, хто і чому торгував війною в Чечені. Книга розкриває таємниці підготовки найрезонансніших терактів (Дубровка, Бєслан) і їх справжні результати. Авторка також намагається відповісти на запитання, «ким є пан Путін». Її репортажі базуються на фактах, описаних з великим журналістським хистом і найвищою точністю. Стефан Братковський, патріарх польської журналістики, пише: «Росія Кристини Курчаб-Редліх, польської Політковської, – це жива Росія, яка нерідко пізнавалась ціною найбільшого ризику». Кристина Курчаб-Редліх отримала багато журналістських нагород у Польщі. У 2005 році «Amnesty International», Гельсінська фундація та чеченська організація «Эхо войны» висунули її кандидатуру на Нобелівську премію миру. Видання розраховане на істориків, політологів, культурологів, усіх, хто цікавиться запропонованою тематикою.
Протягом 14 років фрілансерської журналістської діяльності в Росії Кристина Курчаб-Редліх описувала те, що її оточувало. У Чечні вона знімала фільми про так звану Другу чеченську війну (після 1999 року). З цього постала книга про остання дні СРСР та сучасну Росію: про жінок та чоловіків, про алкоголь і кохання по-російськи, про «велику Росію» і про те, хто і чому торгував війною в Чечені. Книга розкриває таємниці підготовки найрезонансніших терактів (Дубровка, Бєслан) і їх справжні результати. Авторка також намагається відповісти на запитання, «ким є пан Путін». Її репортажі базуються на фактах, описаних з великим журналістським хистом і найвищою точністю. Стефан Братковський, патріарх польської журналістики, пише: «Росія Кристини Курчаб-Редліх, польської Політковської, – це жива Росія, яка нерідко пізнавалась ціною найбільшого ризику». Кристина Курчаб-Редліх отримала багато журналістських нагород у Польщі. У 2005 році «Amnesty International», Гельсінська фундація та чеченська організація «Эхо войны» висунули її кандидатуру на Нобелівську премію миру. Видання розраховане на істориків, політологів, культурологів, усіх, хто цікавиться запропонованою тематикою.
Протягом 14 років фрілансерської журналістської діяльності в Росії Кристина Курчаб-Редліх описувала те, що її оточувало. У Чечні вона знімала фільми про так звану Другу чеченську війну (після 1999 року). З цього постала книга про остання дні СРСР та сучасну Росію: про жінок та чоловіків, про алкоголь і кохання по-російськи, про «велику Росію» і про те, хто і чому торгував війною в Чечені. Книга розкриває таємниці підготовки найрезонансніших терактів (Дубровка, Бєслан) і їх справжні результати. Авторка також намагається відповісти на запитання, «ким є пан Путін». Її репортажі базуються на фактах, описаних з великим журналістським хистом і найвищою точністю. Стефан Братковський, патріарх польської журналістики, пише: «Росія Кристини Курчаб-Редліх, польської Політковської, – це жива Росія, яка нерідко пізнавалась ціною найбільшого ризику». Кристина Курчаб-Редліх отримала багато журналістських нагород у Польщі. У 2005 році «Amnesty International», Гельсінська фундація та чеченська організація «Эхо войны» висунули її кандидатуру на Нобелівську премію миру. Видання розраховане на істориків, політологів, культурологів, усіх, хто цікавиться запропонованою тематикою.
