Перевидання фундаментальної праці Володимира Шухевича «Гуцульщина» (у п’ятьох частинах, 1899–1908 рр.) здійснюється репринтним способом і вперше виходить під однією палітуркою. Досі «Гуцульщина» залишається зразком самовідданої праці у справі збереження автентичної української культури та багатющим джерелом знань про традиційне життя гуцулів. Для перевидання написано передмову (Андрій Карпенко) та післямову (Михайло Глушко), що з’ясовують роль пропонованої праці на момент її виходу на початку ХХ ст., а також актуалізують значення «Гуцульщини» сьогодні.