Влітку 1957-го в Хіросімі зустрічаються французька акторка, що приїхала на зйомки інтернаціонального фільму про мир, і японський архітектор. Обоє люди сімейні, вони переживають бурхливий, але короткий любовний роман – один день і дві ночі, на тлі якого, як спалах, проходять спогади про жахливі картини атомного бомбардування американцями Хіросіми у 1945 році, життя героїні в роки фашистської окупації у французькому Невері. Любов француженки і японця має бути забута. Єдине їхнє набуття – імена, які вони дають одне одному: японцю дістається жіноче ім’я Хіросіма, а француженці – чоловіче Невер. Фільм «Хіросіма, любов моя» за сценарієм Маргарет Дюрас отримав «Оскара» за кращий сценарій, а також спеціальну нагороду на Канському кінофестивалі у 1959 році.