Сама назва говорить, що поезія Сими Мраовича, Роберта Рокліцера, Жарка Йовановського, Синиші Матасовича, Дарії Лисенко та Звонимира Гроздича, представлених у цій книжці, не вписується у звичні рамки. Тільки не треба лякатися, йдеться не про якихось літературних гопників, а про розкутих бонвіванів, які весело порушують поетичні канони й суспільні табу, усе піддаючи сумніву й глузуванню. Отож якщо хтось очікує лірики й сантиментів, то це не ваша книжка. Тут поезія реготлива, зла й гостра.
Саме гумор, а точніше – іронія й самоіронія і стали головним критерієм, за яким до цієї збірки добиралися і поети, і тексти. Іронічний погляд на життя, очевидно, визначив і коло тем, які приваблюють авторів: секс і кохання, пияцтво, асоціальність, пофігізм, самотність, психологічні контроверзи, брехливість політики й подвійність моралі та ще багато чого в такому роді. При цьому автори не таврують і не проклинають, не палають праведним гнівом, вони з неприхованим задоволенням граються парадоксами й кепкують з суперечливості, непослідовності й абсурдності людської натури.
Сама назва говорить, що поезія Сими Мраовича, Роберта Рокліцера, Жарка Йовановського, Синиші Матасовича, Дарії Лисенко та Звонимира Гроздича, представлених у цій книжці, не вписується у звичні рамки. Тільки не треба лякатися, йдеться не про якихось літературних гопників, а про розкутих бонвіванів, які весело порушують поетичні канони й суспільні табу, усе піддаючи сумніву й глузуванню. Отож якщо хтось очікує лірики й сантиментів, то це не ваша книжка. Тут поезія реготлива, зла й гостра.
Саме гумор, а точніше – іронія й самоіронія і стали головним критерієм, за яким до цієї збірки добиралися і поети, і тексти. Іронічний погляд на життя, очевидно, визначив і коло тем, які приваблюють авторів: секс і кохання, пияцтво, асоціальність, пофігізм, самотність, психологічні контроверзи, брехливість політики й подвійність моралі та ще багато чого в такому роді. При цьому автори не таврують і не проклинають, не палають праведним гнівом, вони з неприхованим задоволенням граються парадоксами й кепкують з суперечливості, непослідовності й абсурдності людської натури.
Сама назва говорить, що поезія Сими Мраовича, Роберта Рокліцера, Жарка Йовановського, Синиші Матасовича, Дарії Лисенко та Звонимира Гроздича, представлених у цій книжці, не вписується у звичні рамки. Тільки не треба лякатися, йдеться не про якихось літературних гопників, а про розкутих бонвіванів, які весело порушують поетичні канони й суспільні табу, усе піддаючи сумніву й глузуванню. Отож якщо хтось очікує лірики й сантиментів, то це не ваша книжка. Тут поезія реготлива, зла й гостра.
Саме гумор, а точніше – іронія й самоіронія і стали головним критерієм, за яким до цієї збірки добиралися і поети, і тексти. Іронічний погляд на життя, очевидно, визначив і коло тем, які приваблюють авторів: секс і кохання, пияцтво, асоціальність, пофігізм, самотність, психологічні контроверзи, брехливість політики й подвійність моралі та ще багато чого в такому роді. При цьому автори не таврують і не проклинають, не палають праведним гнівом, вони з неприхованим задоволенням граються парадоксами й кепкують з суперечливості, непослідовності й абсурдності людської натури.