Книга переносить читача хронологічно від сучасності до виборів 2000-х, порушуючи моральні злободенні й вічні проблеми Української державності. Автор, висвітлюючи способи їх вирішення, роздвоюється у двох світах, що переплітаються і дають змогу читачеві самостійно задуматись і знайти вирішення у тому просторі, якого ми його не помічаємо, бо уряд нашої країни цього не хоче.
Автор показує прірву, у яку затягує нашу країну пануюча, хижа еліта ворожими до свого ж народу діями. Сльози викликає зображене українське сучасне село з його бідністю, безробіттям, а від того й рекордною смертністю, - ту верству, ту основну силу, яка поступово відмирає і допомоги вже навіть не чекає. Моральні принципи автора не можуть співіснувати з убивчою реальністю в державі, яка поступово фізично й духовно вбиває український народ, затиснувши у безвихідь підлими погрозами про звільнення, невиплату грошей.
Книга переносить читача хронологічно від сучасності до виборів 2000-х, порушуючи моральні злободенні й вічні проблеми Української державності. Автор, висвітлюючи способи їх вирішення, роздвоюється у двох світах, що переплітаються і дають змогу читачеві самостійно задуматись і знайти вирішення у тому просторі, якого ми його не помічаємо, бо уряд нашої країни цього не хоче.
Автор показує прірву, у яку затягує нашу країну пануюча, хижа еліта ворожими до свого ж народу діями. Сльози викликає зображене українське сучасне село з його бідністю, безробіттям, а від того й рекордною смертністю, - ту верству, ту основну силу, яка поступово відмирає і допомоги вже навіть не чекає. Моральні принципи автора не можуть співіснувати з убивчою реальністю в державі, яка поступово фізично й духовно вбиває український народ, затиснувши у безвихідь підлими погрозами про звільнення, невиплату грошей.
Книга переносить читача хронологічно від сучасності до виборів 2000-х, порушуючи моральні злободенні й вічні проблеми Української державності. Автор, висвітлюючи способи їх вирішення, роздвоюється у двох світах, що переплітаються і дають змогу читачеві самостійно задуматись і знайти вирішення у тому просторі, якого ми його не помічаємо, бо уряд нашої країни цього не хоче.
Автор показує прірву, у яку затягує нашу країну пануюча, хижа еліта ворожими до свого ж народу діями. Сльози викликає зображене українське сучасне село з його бідністю, безробіттям, а від того й рекордною смертністю, - ту верству, ту основну силу, яка поступово відмирає і допомоги вже навіть не чекає. Моральні принципи автора не можуть співіснувати з убивчою реальністю в державі, яка поступово фізично й духовно вбиває український народ, затиснувши у безвихідь підлими погрозами про звільнення, невиплату грошей.