Очевидно, ще без історії неможливі жодні інтелектуальні спроби. Так само жоден «Інший формат» неможливий без історика. Особливо такого, який і серед істориків вирізняється іншим форматом.

Розмова з директором Інституту історичних досліджень при Львівському Національному універсететі, сенатором УкраїнськогоКатолицького університету, гостем-професором Центрально-Європейського Університету Ярославом Грицаком відбувалася у Львові 12 квітня 2003 року.

Я наперед уникав обговорення конкретнихісторичних подій. Йшлося насамперед про роздуми вголос про спосіб роздумування про розуміння історії і щось таке у науці про історію, що біологи називають екологією.

Про те, що історій є багато.

Оскільки Ярослав Грицак не тільки системно викладав своє бачення історії, але лаконічно й образно розповідав мені те, чого я зовсім не знав, то нашу бесіду подано у формі ретельного конспекту блискучої лекції.

За час ношої розмови у Львові падали дощ, град, неймовірно густий і гарний сніг, гриміло, блискало. Але не у всіх частинам міста однаково…