Праця В.Дільтея, одного з головних засновників «філософії життя», «Історія молодого Гегеля» (1905) – перший ґрунтовний виклад формування та розвитку раннього геґелівського світогляду, в якій був використаний увесь матеріал рукописів молодого Геґеля, що зберігалися в Берлінській Королівській бібліотеці. Вона «відкрила нову епоху в дослідженні Геґеля» (Г.-Ґ. Ґадамер), здійснила переворот у його розумінні та послужила могутнім імпульсом відродження інтересу до неабияк позабутого у другій половині ХІХ століття вчення видатного філософа.

«Відновлення геґельянства» (1910) – славнозвісна академічна промова голови баденської школи неокантіанства, видатного історика філософії В.Віндельбанда – є важливим документом, який засвідчив народження німецького неогеґельянства. В ньому виявлені межі неокантіанства, з’ясовано причини пробудження на рубежі ХІХ і ХХ ст. світоглядного потягу до філософії Геґеля, концептуалізовано цей потяг та накреслена теоретична програма неогеґельянства.

Перекладено та друкується українською мовою вперше. Друкованого російського перекладу не існує.

Рекомендується студентам і аспірантам філософських факультетів та всім, хто цікавиться історією філософії.