У монографії Тараса Шмігера систематизовано історію ук раїнського перекладознавства XX ст., обґрунтовано його пе ріодизацію та виділено ключові проблеми наукового пошуку в широкому історико-філологічному контексті. Це перша спроба охарактеризувати особливості української перекладознавчої школи, дослідити не лише найвищі осяги перекладознавчої думки, а й скромніші, пересічні праці — при цьому до наукового обігу впроваджено ряд невідомих та неспра ведливо забутих імен. Видання орієнтоване на перекладознавців, перекладачів, філологів, культурологів і студентів гуманітарного спрямування.