У історії української реалістичної літератури творчість Івана Семеновича Нечуя-Левицького (1838—1918) займає визначне місце.

У перший том входять такі твори: "Дві московки", "Рибалка Панас Круть", "Хмари", "Баба Параска та баба Палажка", "Микола Джеря", "На Кожум’яках".