Автор аналізує тексти Нового Завіту, подаючи історичні, географічні, політичні, культурні та богословські коментарі. Окрім того наводить численні географічні карти, хронологічні таблиці та схеми. Ця книжка насамперед призначена для тих, хто береться за вивчення Нового Завіту вперше, однак вона буде дуже корисною і для тих, хто прагне поглибити свої знання про основні тези новозавітньої вістки та пізнання Того, Хто її нам звістив – «Ісуса Христа, нашої надії» (1 Тм 1, 1). Для широкого кола читачів.

Уривок тексту:

Яків дуже ревно дотримувався закону Мойсея, хоч і був абсолютно згідний з Петром і Павлом у тому, що погани, які вступали в лоно Церкви, не були зобов’язані приймати цей закон як конечну умову для спасіння. Така практична поведінка Якова була надзвичайно розважливою і розумною, бо на її прикладі юдеї мали змогу наочно переконатися, що прийняти Ісуса і його науку не означає відректися від усієї своєї духовної спадщини, а надати ще більшої вартости релігії отців, котра в Євангелії досягла своєї повноти і звершення. Усе, що лиш найкращого було в юдейській релігії (молитва, дослідження Писань, діла милосердя, любов до Бога та до ближнього), ще досконалішим чином практикували учні Ісуса. Своєю глибокою релігійністю Яків здобув собі прихильність і пошану навіть з боку євреїв-нехристиян. Яків теж зазнав мученицької смерти з наказу первосвященика та синедріону в 61-му р. по Хр., правдоподібно, під час короткотривалого періоду відсутности в Палестині римських намісників...